• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Бібліотечні видання

/Files/images/кафедра_бблтка.jpgБібліотечні видання

Інформаційна робота

Бібліографічна робота

Методична робота

Бібліографічні видання: різновиди та методика створення

Сьогодні бібліотеки як інформаційні центри покликані створювати необхідні умови для реалізації конституційного права громадян на вільне отримання інформації із загальнодоступних джерел. Успішне вирішення цих завдань пов’язане з активним впровадженням і використанням у шкільних бібліотеках комп’ютерної технології, що дозволяє в більш широких масштабах організувати забезпечення інформаційних потреб читачів. Автоматизація бібліотечних процесів, створення електронного каталогу, доступ бібліотек до світових інформаційних ресурсів через Інтернет дають можливість створення якісної бібліографічної продукції.
Бібліографічний посібник в найбільш узагальненому вигляді визначається як упорядкована множина бібліографічних записів.
Традиційно публічні бібліотеки створюють універсальні, тематичні, краєзнавчі, персональні, поточні, анотовані посібники переважно малих форм.
Сьогодні вся різноманітність бібліографічних посібників зводиться до трьох основних категорій: бібліографічний список, бібліографічний покажчик, бібліографічний огляд.
ДОСТ 7.0-84 визначає близько 100 підвидів бібліографічних видань за різними ознаками.
Дані методичні поради пропонують характеристику найбільш поширених бібліографічних видань.
Бібліографічний список

До цього жанру відносять бібліографічні посібники, що складаються з обмеженої кількості бібліографічних записів і мають просту структуру, без допоміжного апарату. Зазвичай, у бібліографічному списку може бути від 2 до 50 записів. При великій кількості записів, включених у бібліографічний список, можливе їх групування за розділами. Слід відзначити, що найактивніше серед інших жанрів бібліографічної продукції публічні бібліотеки видають рекомендаційні бібліографічні списки.
Бібліографічний огляд

Якщо у посібнику подається узагальнена характеристика групи документів, об’єднаних за певною ознакою, та бібліографічні описи цих документів, то такий посібник слід іменувати як бібліографічний огляд. Текст огляду подається у вигляді статті, з послідовним висвітленням певних питань.
Окреме бібліографічне повідомлення

Це бібліографічне повідомлення, не пов’язане за задумом та композицією з іншим текстом. Це може бути картка з бібліографічним записом; плакат, що містить відомості про певне видання; рецензія, опублікована як самостійний матеріал у газеті чи журналі, тощо.
Бібліографічний бюлетень

Цей бібліографічний посібник характеризується своєю періодичністю і включає інформацію про нові документи. При цьому кожний окремий випуск є лише частиною бюлетня. Передмова чи допоміжні покажчики можуть бути вміщені в інших випусках бюлетеня, або взагалі бути відсутніми.
Бібліографічний покажчик

Це бібліографічний посібник складної структури, що містить значну кількість бібліографічних записів. Обов’язкова наявність науково-довідкового апарату.
До складу довідкового апарату входять: передмова, вступна (ввідна) стаття, допоміжні покажчики ( іменні, предметні і т.п.), додатки, зміст, методичні поради.
Бібліографічний або біобібліографічний нарис

Видання, що містить унікальну первинну ( фактографічну, повнотекстову) інформацію, уривки з творів письменників, цитати, висловлювання. Саме за такими ознаками визначається бібліографічний нарис, який по суті своїй є різновидом бібліографічного огляду. У жанрі бібліографічного нарису найчастіше видаються посібники, присвячені певній особі, або, що вміщують бібліографічну інформацію краєзнавчої тематики. Видання бібліографічних нарисів дозволяє детально висвітлити життя не тільки відомих історичних постатей: вони повертають багато забутих імен, а також викреслених з історії.
Дайджест

Дайджест в перекладі з латинської мови означає «коротке викладення»,отже, включає фрагменти текстів документів, або їх короткий переказ із посиланням на опис документа. Деякі дайджести можуть вміщувати додаткову фактографічну чи адресну інформацію, тести, тощо. Наприклад, у дайджест «Новий час – нові професії» доцільно включити коротку характеристику професій, інформацію про учбові заклади, коротке викладення публікацій з періодичних видань і тести на професійну придатність. В кінці дайджесту додається список використаної літератури.
Вебліографічний посібник

З послугами доступу до Інтернету появився новий жанр бібліографічних видань – вебліографічний посібник, що значно полегшує пошук в мережі Інтернет і доповнює масив отриманої інформації за визначеною темою.
Такі вебліографічні посібники можуть видаватись у будь-яких жанрах, названих вище. Тільки, звичайно, замість традиційних бібліографічних описів документів подаються адреси сайтів.
Списки сайтів визначають термінами «веб-бібліографія» та «web-бібліографія».
ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСІБНИКІВ

Тема має бути актуальною і суспільно значимою, відповідати можливостям бібліотеки, бібліографічним запитам користувачів, бібліографічно незабезпечиною.
Обгрунтування цільового і читацького призначення. Цільова адреса має бути вказана максимально точно і конкретно: чи то на допомогу професійно-виробничій діяльності, освіті, самоосвіті, агітаційно-пропагандистській чи масовій роботі, підвищенню кваліфікації, для початкового знайомства з темою, інше.
Щодо читацького призначення, то в деяких випадках воно безпосередньо виходить із цільового призначення. А в тому випадку, коли документи однієї тематики і одного цільового призначення пропонуються різним за ступенем підготовки або за професійними інтересами споживачам, слід уточнити читацьке призначення посібника, особливо, рекомендаційного.
Укладання посібника. Передусім необхідно звірити бібліографічні описи документів з оригіналом, оскільки описи багатьох документів запозичено з основних і додаткових бібліографічних джерел. Жодне найавторитетніше джерело не гарантує від неточностей. До того ж,бібліографічні описи, взяті зі старих джерел не відповідають сучасним вимогам бібліографічного опису.
Якщо бібліографічний посібник буде анотованим, то як правило, публічні бібліотеки готують посібники популярно-просвітницького, самоосвітнього призначення, отже анотації мають бути рекомендаційними.
Анотація має бути: лаконічною і достатньо конкретною, з посиланням, у разі потреби, на факти, імена, дати і т.д., цілком зрозумілою без перечитування. В анотаціях слід уникати складних додаткових речень,важких синтаксичних зворотів, довгих визначень. Треба уникати зайвих слів. Не слід починати анотацію зі слова «про». Анотація не повинна повторювати відомостей, що містяться в заголовку, перефразовувати їх.
Структура посібника. Визначається місце і співвідношення всіх частин посібника: вступу чи передмови, основних розділів, допоміжного матеріалу, ілюстрацій, довідкового апарату, розташування всіх частин.
Групування бібліографічних описів документів всередині розділів може здійснюватись в алфавітному або хронологічному порядку. Вибір порядку розміщення бібліографічних описів залежить від мети висвітлення документів.
Передмова містить відомості про основну мету укладання посібника,значення даної теми. Тут дається характеристика цільового і читацького призначення посібника, приводяться відомості про відображену в ньому ( в різних параметрах) літературу, роз’яснюється загальний принцип угрупування документів ( при цьому розділи не перераховуються, для такої мети служить зміст), повідомляється про розташування записів усередині розділів. У передмові обов’язково вказується верхня хронологічна межа відбору матеріалу (рік, місяць).
Посібники, що відображають велику кількість записів, слід забезпечувати списками умовних скорочень. При цьому в бібліографічних описах посилання на джерело дається в скороченій формі (наприклад, БТІ – Бюро технічної інформації і т.п.), а в списку скорочень приводять повні найменування видань.
к і будь-яке видання, бібліографічний посібник відкривається титульним листом. На ньому або на обороті слід указувати прізвище (прізвища) укладача і його ініціали. На титульному листі приводиться також заголовок посібника, підзаголовок ( відомості про жанр посібника), вихідні дані, а в надзаголовкові – найменування установи, що підготувала роботу (бібліотеки).
Для набору різних структурних частин посібника (передмови, вступної статті, основного тексту, допоміжних покажчиків і т.д.) застосовуються шрифти різних кеглів. Так, анотації зазвичай набираються дрібнішим шрифтом, ніж бібліографічний опис і відділяються від описів пропуском, починаються з абзацу.
Зовнішнє оформлення бібліографічних посібників. Художнє оформлення бібліографічних посібників передбачає широке застосування різних ілюстративних матеріалів: фотокопій обкладинок або титульних листів найцікавіших і найзначніших видань, портретів діячів науки, культури, мистецтва ( в персональних покажчиках), карт ( в країнознавчих і краєзнавчих посібниках).
Яскраво виразна обкладинка, особливо в рекомендаційних посібниках, прикрашає видання і привертає до нього увагу користувачів. Елементи зовнішнього оформлення повинні розкривати основний зміст посібника, а якщо воно серійне, то необхідно витримувати єдині принципи художнього оформлення в усіх випусках серії.

Джерело: http://lucl.kiev.ua/images/stories/Downloads/zakachky/bibliogr_vidannya.rar


Кому книга - розвага, а кому - навчання.


Кiлькiсть переглядiв: 1877

Коментарi