• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Поради батькам

/Files/images/Поради батькам1.jpg


Харчові добавки з позначенням «E»

/Files/images/novini/2018_rk/kvten/harchov_dobavki/E.jpegХарчові добавки – простий і дешевий спосіб надати продукту привабливого вигляду і кольору, посилити смак, а також продовжити термін його зберігання. Раніше назви цих хімічних речовин писали на етикетках продуктів повністю, але вони займали так багато місця, що в 1953 році в Європі було вирішено замінити повні назви цих хімічних харчових добавок однією буквою з цифровими кодами. Індексом Е (від Europe) у рамках Європейської спільноти прийнято позначити наявність у продукті харчування будь-яких харчових добавок, ідентифікованих згідно з Міжнародною системою класифікації (INS). За цією системою харчові добавки діляться на групи за принципом дії. Група визначається за першою цифрою, вказаною після букви Е.

В Україні близько 600 хімічних добавок дозволено використовувати у харчовій промисловості. Потрібно орієнтуватися в цих добавках.

/Files/images/novini/2018_rk/kvten/harchov_dobavki/E_01.jpgЕ 100-199 –фарбники. Додаються практично у всі види ковбасних виробів, цукерки, морозиво, кондитерські вироби, напої. Мають токсичну дію, викликаючи захворювання щитовидної залози.

Е 200-299 –консерванти. Фарбники і консерванти шкідливо впливають на імунну систему, обмін речовин, функції печінки, порушують природну мікрофлору кишечника. А функціональні порушення кишечника можуть привести до онкологічних, серцево-судинних патологій.

Е 300-399 – антиоксиданти. Алергікам та астматикам суворо заборонено вживати антиоксиданти, вони затримують воду в організмі й підвищують вміст холестерину. А це, у свою чергу, негативно впливає на роботу печінки та серцево-судинної системи.

/Files/images/novini/2018_rk/kvten/harchov_dobavki/E_02.jpgЕ 400-499 – стабілізатори, загусники. Ці добавки можуть провокувати хвороби травної системи.

Е 500-599 – емульгатори. Негативно впливають на печінку, викликаютьрозлад шлунку.

Е 600-699 – підсилювачі смаку. Можуть викликати пошкодження мозку, негативно впливають на сітківку ока. 30% людей, які часто вживають їжу з цією добавкою, скаржаться на головний біль, підвищене серцебиття, слабкість у м’язах, жар.

Е 900-999 – піногасники, глазурувальники, підсолоджувачі, розпушувачі.

Найбільш шкідливими вважаються консерванти та антиокислювачі. Цукрозамінники і ненатуральні барвники також несуть у собі серйозний ризик.

/Files/images/novini/2018_rk/kvten/harchov_dobavki/E_03.jpgШановні громадяни! Уважніше читайте інформацію, яка розміщена на етикетках. Не дивлячись, цілком можна купити крохмаль зі смаком, запахом і кольором ковбаси. Будь-яка модифікація продуктів робить їх потенційно небезпечними для здоров’я. Вживання синтетичних підсилювачів смаку і кольору – це обман власного організму. Наявність на харчовій упаковці маркування у вигляді знаку «Без ГМО» не гарантує відсутності у продукті генно-модифікованих компонентів.

У січні 2015 року на українських торгових полицях з’явилися перші товари, відмічені знаком якості «Добрий знак» телеканалу СТБ.

«Добрий знак» - це незалежна система контролю якості і безпеки продуктів харчування в Україні. Продукти, чия упаковка маркована «Добрим знаком», пройшли жорстку лабораторну перевірку за європейськими стандартами якості та безпеки в країнах Європейського Союзу.

Вживайте екологічно чисті продукти – свіжі овочі, фрукти та ягоди. Дбайте про своє здоров’я!

Використане джерело: Тищенко А. Харчові добавки з позначенням «Е» : безпека харчових продуктів / Алла Тищенко // Безпека життєдіяльності. – 2018. - № 3. – С. 24.


Як мудро прожити життя: 15 порад від Григорія Сковороди

/Files/images/novini/2017_rk/gruden/Сковорода.jpg15 цитат найвідомішого укаїнського мудреця і філософа Григорія Савича Сковороди, які актуальні завжди і можуть бути корисними на кожен день.

  1. Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.
  2. У істини проста мова.
  3. Найголовніша з усіх згубних пристрастей є заздрість – мати інших пристрастей та беззаконь.
  4. Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.
  5. Краще в одного розумного і добродушного бути в любові і повазі, ніж у тисячі дурнів.
  6. Ми повинні бути вдячні Богові, що він створив світ так, що все просте – правда, а все хибне – неправда.
  7. Ні про що не турбуватися – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
  8. Не все те отрута, що неприємне на смак.
  9. О, якби ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
  10. Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
  11. Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.
  12. Що полюбив, в те й перетворився.
  13. Хіба може говорити про біле той, кому невідомо, що таке чорне?
  14. Ніхто не може вбити в собі зло, поки спершу не зрозуміє, що таке зло, а що добро. А не пізнавши цього усередині себе, як можна пізнати і вигнати його в інших.
  15. Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого, а не знаємо найпотрібнішого: самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали і пам’ятали те, що живе в кожному з нас, то життя наше було б зовсім інше.

Джерело: ВСВІТІ



ЯК ПРОЖИТИ Й НЕ ТУЖИТИ
(17 простих і корисних порад)

/Files/images/novini/2017_rk/traven/giti.jpg1. Якщо обіцяли перетелефонувати – телефонуйте.
2. Запізнюєтеся? Знайдіть спосіб про це повідомити.
3. Не смійтеся над чужими мріями.
4. Не повертайтеся до людей, які вас зрадили. Вони не міняються.
5. Проводьте з батьками якомога більше часу. Момент, коли їх не стане, завжди настає несподівано.
6. Ввічливість підкоряє міста. Користуйтеся нею частіше.
7. Не дивіться телевізор. Ніколи.
8. Вмійте визнавати свої помилки.
9. Відмовтеся від звички весь час жалітися. Нікого не цікавлять чужі проблеми.
10. Не розповсюджуйте пліток.
11. У незрозумілих ситуаціях завжди лягайте спати. У будь-яких ситуаціях корисно пам’ятати, що і це мине.
12. Є така річ, як «рухатися далі». Спробуйте – допоможе.
13. Навіть при серйозній сварці не намагайтеся зачепити людину за живе. Ви можете помиритися чи через певні обставини будете змушені спілкуватися, а слова запам’ятаються надовго…
14. Говоріть правду – і тоді не доведеться нічого запам’ятовувати.
15. Спала на думку ідея? Запишіть її.
16. На початку дня зробіть найважчу і найнеприємніше справу. Коли ви її зробите, то решту дня непотрібні думки вас вже не турбуватимуть.
17. НІХТО нікому нічого не винен. Забудьте слово «повинен». Викиньте його з активного лексикону. Інакше дійсно загрузнете у боргах, не тільки матеріально, а й морально.


БЕЗПЕКА ДИТИНИ В ШКОЛІ

/Files/images/novini/2017_rk/traven/безпека.jpegЯк запобіжні заходи проти неприємностей пропонуємо батькам кілька найголовніших правил, з якими треба ознайомити дітей:
- ходити в школу і повертатися з неї в компанії шкільних товаришів або обирати такий шлях , щоби бути на очах у людей;
- ніколи не приймати пропозицій незнайомців підвезти на машині;
- бути завжди поруч зі своїми вчителями, однокласниками, друзями;
- не ходити одному в безлюдні приміщення школи, такі як горища. підвали, комори.
Не затримуватися одному на спортивному або ігровому майданчику;
- повідомляти про будь-які неприємності вчителю, медсестрі, директору, охоронцю;
- не товаришувати з тими, хто приносить до школи небезпечні предмети: ножі, петарди тощо – або наркотики. В жодному разі не пробувати наркотики, навіть якщо їх запропонували просто так і «за безкоштовно». Розказати про це батькам;
- в туалет ходити тільки на перерві або товаришем. Побачивши в туалеті незнайомого дорослого, негайно звідти вийти;- уважно стежити за своїми речами. Не залишати їх без нагляду навіть «на хвилинку». Не залишати в роздягальні в кишенях одягу грошей, мобільного телефону.

Якщо виник конфлікт між учителем і дитиною, не робіть поспішних висновків, поки самі в усьому не розберетеся. У разі, якщо у дитини з учителем постійно виникає одна і та ж проблема, не мовчіть і не заспокоюйтеся, поки все не з’ясуєте. Наполегливість – єдина у своєму роді тактика, що дає найбільший ефект при вирішенні проблемних ситуацій. А розмова, при якій присутній вчитель і учень – дієвий прийом, щоб з’ясувати справжній стан справ і налагодити відносини.Неминучі також і конфлікти школярів при спілкуванні в колективі. Дитину можуть обзивати, штовхати, ламати її речі, насміхатися. Причиною тут може бути все: дитина має фізичний недолік, дуже розумна або тиха, бідно одягнена тощо. Найчастіше дорослі і навіть педагоги, будучи свідками таких принижень, намагаються не втручатися і не повідомляти батькам про те, що трапилося мовляв, діти самі розберуться.В результаті у школяра накопичується образа на всіх, він замикається в собі і відчуває себе невпевненою людиною.Шановні батьки, якщо ваша дитина приходить додому в сльозах, із синцями, замкнута або пригнічена, у неї стали пропадати особисті речі, знизилася успішність або більше немає бажання йти до школи – це серйозний привід замислитися над тим, а чи все гаразд у неї в колективі.Перш за все, знайдіть час відверто поговорити з дитиною, створивши довірливі відносини.
Спочатку заспокойтеся самі і заспокойте дитину. Дайте зрозуміти, що ви завжди поруч і будете захищати її в разі будь-якої небезпеки. Подумайте, як це зробити не зашкодивши репутації дитини. Одні батьки вчать давати здачу, інші категорично проти насильства. При цьому кожному з них хочеться головного – щоб дитина не була жертвою.
Іноді втручання батьків виявляється єдиним виходом із ситуації. Якщо знущання повторюється, поговоріть самі з кривдником і його батьками, зверніться до адміністрації школи, і в крайньому випадку, до дільничого інспектора поліції або в комісію у справах неповнолітніх.

Якщо ваша дитина – жертва насильства:
- якомога швидше ізолюйте її від кривдників. Переведіть в інший клас, школу, а якщо це необхідно – переїжджайте в інший район. Не чекайте. Поки трапиться трагедія;
- оточіть дитину турботливими, люблячими її людьми. Нехай це будуть не тільки родичі, а й друзі, вчителі, соціальні та медичні працівники, які жорстко засудять насильство;
- допоможіть дитині знайти справу, в якій вона зможе досягти успіху і визнання;
- не спонукайте розповідати в подробицях про те, що з нею сталося, не критикуйте за неефективний самозахист;
- в жодному разі не виправдовуйте насильницькі дії однолітків зауваженням типу: «Ну, ти ж сам винен – отож і отримав»;
- підкреслюйте гідність своєї дитини.
Якщо вважаєте за необхідність зробити якесь зауваження, робіть це делікатно і відразу пропонуйте реальну допомогу
- Замість зневажливого «Ти такий слабак» краще сказати: «Тобі варто попрацювати над фізичною формою. Давай запишемо тебе в спортивну секцію».

- Якщо ваша дитина – учасник насильства:
- серйозно поговоріть з нею про те, що трапилося, спонукаючи описати свої вчинки від першої особи: «Я обізвав. Я вдарив. Я штовхав», не ховаючись за слова «ми» або «усі». Вона повинна відчути саме особисту відповідальність;- детально розпитайте, чому вона повела себе так агресивно. Іноді буває не відразу зрозуміло, кого треба захищати і від кого;
- дайте однозначну і жорстку оцінку насильства. Поясніть, що в будь-якій ситуації у людини є вибір, як вчинити: вдарити, образити або відійти в сторону (крім випадків необхідної самооборони);
посилайтеся на авторитети однолітків або старших товаришів, які засуджують таку поведінку;
- запропонуйте дитині уявити себе на місці жертви.
Пам’ятайте, якщо ваша дитина – учасник насильства, це не означає, що вона є закінченим негідником або садистом. Багато хлопців і дівчат відчувають серйозні моральні страждання, але не в силах протистояти тиску однолітків. Допоможіть своїм дітям проявити їхні кращі якості.

Щоб попередити неприємні ситуації та забезпечити безпеку дитини в школі, психологи дають наступні поради.
Навчіть свого школяра ходити з високо піднятою головою, говорити впевнено, твердим голосом. У цьому випадку ймовірність того, що його можуть образити, зменшиться.
Навчіть дитину спілкуватися і знаходити правильний вихід із будь-якої ситуації. Поясніть, як треба відповідати, якщо її ображають.
З раннього дитинства виховуйте у дитини впевненість у собі, заохочуйте бажання бути самостійною і незалежною, підвищуйте її самооцінку. Постійні критичні зауваження і залякування з боку батьків працюють протилежним чином.
Зазвичай провокують бійку, сміються і дражнять діти-задираки, які бажають показати свою перевагу над іншими. Навчіть свою дитину відповідати на такі вчинки, не принижуючи себе.
Будьте прикладом для своїх дітей. Все, що ви говорите і робите по відношенню до них і один до одного, впливає на їх розвиток. Зразок того, як ви спілкуєтеся, висловлюєте любов і вирішуєте конфліктні ситуації, відбивається в дитячій свідомості як потенційна модель майбутніх стосунків, яка буде впливати на все їхнє подальше життя.

Любіть, поважайте та бережіть своїх дітей, адже вони – наш найдорожчий скарб.


Використане джерело: Нетребенко А. Безпека дитини у школі : абетка безпеки / Алевтина Нетребенко // Безпека життєдіяльності. – 2016.- № 9.- С.31-32.


Мобільний телефон для дитини – безпека чи небезпека?

/Files/images/novini/2016_rk/listopad/telefony.jpg

На сьогоднішній день немає, напевне, батьків, які б ставили під сумнів необхідність мобільного телефону для дитини.Для школяра мобільний телефон дійсно є не тільки засобом зв’язку, а засобом безпеки. Усі батьки бажають бути в курсі того, чи дісталася їхня дитина додому.Але багато педагогів не радять купувати дитині початкових класів дорогий мобільний телефон, стверджуючи, що такі функції як фотокамера, доступ до Інтернету, медіаплеєр, радіоприймач будуть тільки відволікати школяра. На Заході сьогодні активно забороняють мобільні телефони у школах і коледжах. В Україні ж заборона на мобільні телефони у школах існує ще з 2007 року (Наказ Міністерства освіти та науки України № 420 від 24.05. 2007). Тож учитель на цілком законних підставах може вимагати від дитини вимкнути мобільний під час уроку.Не варто забувати, що коштовні гаджети роблять дитину потенційною жертвою шахраїв. У даному випадку «мобільник» - засіб провокації.Щоб вийти із ситуації, батьки можуть дати дитині старий телефон. Але виникає інша дилема: діти жорстокі, тому висміюватимуть власника старого пристрою, не захочуть дружити з ним. Такий факт примушує багатьох батьків обирати стільниковий телефон дитині не тільки як засіб зв’язку, але і як показник, що їхня дитина «не гірша за інших».Тому, перш ніж купувати телефон, з дитиною потрібно провести підготовчу роботу. Малюк має усвідомити ступінь відповідальності. Саме від батьків та їх виховної роботи залежить, чи стане телефон для дитини дорогою іграшкою, чи корисним придбанням.

Купувати стільниковий телефон дитині потрібно з урахуванням її відповідального ставлення до речей.На якому б гаджеті ви не зупинили свій вибір, у першу чергу потрібно пояснити дитині, як потрібно з ним поводитися. Дитина чітко повинна знати, які функціональні можливості містить телефон, на які дзвінки та SMS не слід реагувати, коли можна грати в ігри та проводити відео зйомку. Поговоріть з дитиною про те, що не варто «світити» телефоном у транспорті та дорогою додому. Це може привернути увагу злодіїв. Необхідно наголосити на тривалості розмов та їх вартості.За розміром мобільний телефон для дитини бажано вибрати невеликий і компактний, щоб дитині зручно було його заховати у кишеню. Тому, вибираючи дорогий телефон дитині, будьте готові до того, що вона може його втратити. У такому випадку не слід карати дитину.Варто поговорити про дії дитини в такій ситуації. Поясніть, що при втраті телефону необхідно одразу повідомити про це старшим, не панікувати та не приховувати втрату. Не можна сперечатися зі зловмисниками, щоб не постраждати фізично.

Батьки повинні навчити дитину гігієні використання мобільного телефону.Електромагнітні хвилі, які випромінюють мобільні телефони, є досить потужними, вони впливають навіть на звичайний радіоприймач, а наш мозок набагато чутливіший, ніж банальний резистор. Варто пояснити, що «мобілка» несе приховану загрозу, пов’язану із радіосигналами, які впливають на хімічні процеси в організмі і призводять до появи стресових білків. Особливо небезпечні мобільні телефони для дітей віком до 14 років.Діти й дорослі повинні знати, якщо користуватися телефоном більше 45 хвилин на день, а це відбувається досить часто, починаються немотивовані головні болі, порушується сон, підвищується дратівливість, знижується увага. При використанні навушників значно підвищується ризик зниження слуху. Існують ризики виникнення пухлин. Врахуйте, що навушники не знижують, а приблизно втричі підсилюють, як своєрідні антени, шкідливу дію телефону. Є спеціальні медичні рекомендації, згідно з якими для дітей до 14 років розмови по стільниковому не мають бути довшими 4-х хвилин поспіль. У відповідності до даних досліджень, проведених шведськими вченими, якщо дитина користується стільниковим телефоном з 8-12 років, то до 21 року ризик виникнення пухлин головного мозку зростає у п’ять разів.Але поки що не існує достовірних досліджень, які доводять шкоду стільникових телефонів для здоров’я, хоча, віддалені наслідки, на думку вчених,будуть помітні вже через 5-10 років.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до віддалених можливих наслідків використання мобільного зв’язку можна віднести хворобу Альцгеймера, депресивний синдром, а також схильність до епілептичних реакцій. Ні бренд, ні ціна стільникового телефону не мають значення. Доза опромінення визначається режимом роботи мережі та інтенсивністю використання телефону.

Ще одна небезпека, яку для дітей несуть мобільні телефони – це розсіювання уваги. Звичайним явищем є звичка дітей та молоді слухати «на телефон» музику із використанням навушників. Весело підспівуючи, діти забувають про правила дорожнього руху, вони не чують попереджуючих сигналів, чим наражають себе на смертельну небезпеку. Звичайно ж, не варто вводити себе в оману, думаючи, що ваша дитина цього не робитиме. Навчіть її хоча б виставляти мінімальну гучність, щоб чути зовнішні звуки.Тобто, підсумовуючи, варто зазначити, що мобільний телефон, дорогий чи дешевий, викликає залежність. Під його вплив не лише діти, а й дорослі потрапляють миттєво. Без телефону ми почуваємося некомфортно, навіть розгублено. Тому довіра, відкритість, співпраця і повний контроль з боку батьків повинні навчити дитину відповідального ставлення до дорогих речей та власного здоров’я. Лише після цього мобільний телефон стане корисним гаджетом, а не ворогом.

Використане джерело: Мельник А. Мобільний телефон для дитини – безпека чи небезпека? : абетка безпеки / Альона Мельник // Безпека життєдіяльності. – 2016.- № 9. – С.28-29.


Як перехитрити грип

/Files/images/novini/2016_rk/listopad/grip.jpg

У кінці осені ресурси організму починають поступово виснажуватися, а мінлива погода створює сприятливе середовище для розмноження і розповсюдження вірусів. Один з найбільш неприємних, безумовно, грип – гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом.

Про профілактику цього захворювання краще подбати заздалегідь:

- Якомога частіше мийте руки. Тепла вода і мило творить дива: 15-20 секунд, витрачені на миття рук, допоможуть вам позбавитися від бактерій, які осіли на шкірі.

- Не чіпайте очі і ніс брудними руками. Мікроби і віруси легко проникають через слизові всередину організму.

- Висипайтеся. Недосипання знижує імунітет.

- Слід зробити щеплення. Після щеплення протягом 10-14 днів не перевтомлюйтесь. Недотримання цього правила може призвести до застуди.

- Харчуйтесь регулярно і різноманітно.

- Пийте чай. Чай – багате джерело антиоксидантів і флавоноїдів, які позитивно впливають на імунну систему.

- Займайтесь спортом – це підвищує імунітет.

- Уникайте контактів з людьми, які мають симптоми застуди. У громадському транспорті намагайтеся прикривати обличчя шарфом, якщо поряд з вами хтось чхає або кашляє.

- Користуйтесь вологими серветками із вмістом спирту. Вони дезінфікують руки.

- Киньте палити, не зловживайте алкоголем.

- Усміхайтеся. Гарний настрій – краща перешкода на шляху хвороби.

Швидкість поширення грипу значною мірою залежить від свідомості населення. Хворим на грип не слід:

- Користуватися спільними зі здоровими речами (рушники, посуд та ін.);

- Вітатися за руку;

- Цілувати людей, особливо дітей та літніх людей.

Поради досить прості, тож користуйтеся ними і будьте здорові.

Використане джерело: Богданович Л. Як перехитрити грип / Лілія Богданович, Світлана Усик // Безпека життєдіяльності. – 2016. - № 11. – С.4.


«Чотирилапа проблема» міських вулиць (бродячі собаки)

/Files/images/novini/2016_rk/listopad/cобаки.jpg

Безпритульні собаки є однією з найголовніших проблем українських міст. Попри роботу волонтерів та організацій з відлову тварин, їх щороку стає дедалі більше. Звідки ж їх стільки?

Собака здатна народжувати кожні півроку. Частина цуценят при цьому може загинути: у мами може не вистачати молока, або буде занадто холодна зима, чи малюки не зможуть ухилитися від коліс… Бродячі собаки народилися на вулиці й ніколи не знали господаря, але їх чисельність поповнюють домашні улюбленці, які стають вигнанцями і також створюють небезпеку для оточуючих…

Як би дивно це не звучало, але ми самі провокуємо безпритульних собак на агресію. Кінологи стверджують, що підгодована собака вибирає вас господарем і, щоб вислужитися, захищаючи вас, може покусати перехожих чи ваших сусідів. Також вона може вимагати їжу агресивним способом. Слід мати на увазі, що собака, яка проявляла дружність і крутила хвостиком вчора, сьогодні може вкусити.

Щоб не постраждати при зустрічі з агресивними або просто незнайомими собаками, треба володіти деякими корисними знаннями.

Не варто дивитися собаці просто в очі. Пильний погляд у всьому тваринному світі, у тому числі й у собак, сприймається як виклик, сигнал до нападу.

Будьте впевнені, не губіться. Трохи нахиліть тіло вперед, ні в якому разі не посміхайтеся у всі зуби – собака це може сприйняти як оскал. І з твердою, загрозливою інтонацією женіть її. Будьте як можна спокійніші при цьому.

Ні в якому разі не повертайтесь до собаки спиною! Якщо ж пес біжить на вас, краще не тікати від нього, а спокійно стати у впевнену позу обличчям до нього і командами відганяти. Відчуваєте, що собака готова стрибнути на вас, махніть в її бік сумкою або іншим предметом – це дезорієнтує тварину. Тільки не замахуйтесь на собаку – це, навпаки, може спровокувати її.

У випадку, якщо тварина вчепилася, зберіться. Візьміть її за горло і починайте душити, кличучи на допомогу, але робіть це впевнено, не волайте. Спробуйте вдарити в пах. Але пам’ятайте – чим більше зайвих рухів, тим сильніше собака буде стискувати зуби.

Якщо до вас підійшла чужа собака – зупиніться й не рухайтеся. Не потрібно кричати і намагатися відігнати її. Собака тільки обнюхає вас і піде – вона для цього і підійшла, такий ритуал є одним з обов’язкових елементів поведінки тварин.

Ні в якому разі не можна бігти! У більшості собак розвинений інстинкт переслідування, і вони відразу ж починають наздоганяти . І якщо, наприклад, під час занять бігом ви раптом побачили перед собою собаку, зупиніться. Спокійно пройдіть повз неї і відновіть біг тільки тоді, коли тварина зникне з очей.

Запам’ятайте: Їжа для собаки – святе. Вона її ретельно оберігає і не потерпить, якщо поруч виявиться хтось сторонній. Тому собаку, зайняту їжею, краще обійти стороною.

Якщо ви будете дотримуватися «собачого етикету», шанси бути покусаним різко зменшаться: Собака дивиться з загрозою – відведіть погляд, гарчить – відійдіть, їсть – не підходьте і тим більше не торкайтеся ні до неї, ні до її їжі.

Що робити, якщо вас все-таки покусав безпритульний пес?

У першу чергу, треба подбати про дезінфекцію рани. Найстрашніше, що вам загрожує – захворювання на сказ або інфекція. Вона передається при укусі зі слиною собаки, тому покваптеся одразу ж промити рану. ЇЇ потрібно тримати під струменем води якомога довше, використовуючи для дезінфекції господарське мило.

Якщо є можливість обробити перекисом водню, далі накласти стерильний бинт. Обов’язково необхідно звернутися до травмпункту за наданням медичної допомоги.

Зараз традиційні «сорок уколів у живіт» замінює менш болюча вакцинація , і лікування обмежується 5-6 уколами у плече. Якщо проходите курс вакцинації від сказу, не можна перевтомлюватися, переохолоджуватися чи, навпаки, перегріватися.

Використане джерело: Ялова Г. «Чотирилапа проблема» міських вулиць : абетка безпеки / Галина Ялова // Безпека життєдіяльності. – 2016. - № 9. - С.29-30.


Матюки впливають на розвиток хвороб і старіння

/Files/images/novini/2016_rk/jovten/matuky.jpgВід того, які слова вживає людина, може залежати її життя? — Слова, що ми найчастіше промовляємо, матеріалізуються в нашому житті. Прикладів безліч. Спільна молитва про зцілення — і безнадійно хворі стають на ноги. Слова, вимовлені з любов’ю, заліковують душевні рани, сумніви, розчарування. А прокльон може зламати долю цілим поколінням. Найтяжчі прокльони батьків — завжди збуваються. Тому матері особливо мають стежити за тим, що говорять дітям. Деякі повторюють: “ти дурний”, “ти дебіл”, “звідки ти взявся, такий дурень, на мою голову”, “ти мені набрид”, “та я тебе заб’ю”. І чого доброго потім можна чекати? А треба і сварити обережно: “ти мене розчарував сьогодні”, “мені соромно за тебе”, “я хочу пишатися тобою”, “зроби так, щоб мамі не було боляче”. Мати Святого Августина, християнка, 17 років молилася за нього. І він з розпусника і грішника став найвидатнішим з Отців церкви. Ось що значить молитва матері. Інколи ненароком вдаришся ліктем і так хочеться “висловитися”. — Краще сказати “ой!”, “мамо!”. “Щоб тебе качка копнула”, — жартівливо говорять українці замість прокльону. Але потім узагалі треба викорінити зі своєї мови такі “вставні” слова. Бо це пустослів’я. Замінники допустимі, але не доцільні. Так само і слова-паразити. “Нехай жодне пусте слово не виходить з вуст ваших”, — сказано у Біблії. Слово виражає, ким є людина насправді: “Чим сповнене серце, те говорять вуста”. Добра людина каже добре — слова підтримки, надії, сподівання. Лиха — критикує, гнівається, висловлює незадоволення, агресію, роздратування. Слова — як лакмусовий папірець — за ними можна пізнати людину. Професор Іван Бєлявський, доктор біології, понад 15 років вивчав, як впливає на організм людини навіть найменше односкладове слово. І встановив закономірність — захистив це як дисертацію: матірщинники виявляються старшими від свого паспортного віку, частіше хворіють, швидше вмирають. Мало того, якщо дитина ще в утробі матері чує матюки, вона народиться із закладеними хворобами. Нецензурні слова руйнують генетичний код, призводять до занепаду, запускають програму на самознищення на клітинному рівні.


/Files/images/novini/2016_rk/veresen/ckarbnica.png

/Files/images/novini/2016_rk/veresen/tatam&mamam.jpgВсі ми родом з дитинства, але часто забуваємо про це. У глибині душі ми знаємо, як чинити правильно в стосунках з дітьми, але в суєті днів нам не вистачає ні терпіння, ні мудрості, щоб усвідомити це. Ось 7 важливих речей, які допомогли б як дитині для формування особистості, так і батькам для повноцінного процесу виховання.
1.Звичайні батьки впевнені, що весь вільний час має повністю бути присвячений дитині, при цьому свої інтереси відсувають на другий план.
Мудрі батьки здатні самостійно про себе піклуватися, цього вони вчать і своїх дітей.
2. Звичайні батьки присвячують вечори виконанню домашніх завдань свого чада.
Мудрі батьки у вихованні дитини дотримуються такої стратегії: дитина «від» і «до» відповідає за виконання і невиконання завдання сама і несе за це відповідальність.
3. Звичайні батьки намагаються спокутувати почуття провини, використовуючи різні подарунки та гроші.
Мудрі батьки регулярно видають дитині гроші на кишенькові витрати, які та повинна навчитися розподіляти таким чином, щоб самостійно здобувати певні речі та іграшки, які не належать до сімейного бюджету.
4. Звичайні батьки не намагаються розібратися, чому дитина погано поводиться, їм достатньо усунути непослух у певний момент.
Мудрі батьки намагаються почути дитину, щоб розібратися, що стоїть за її поганою поведінкою і як можна їй допомогти.
5. Звичайні батьки, виховуючи дитину, мають на меті виростити з неї гідну людину.
Мудрі батьки роблять все заради того, щоб побудувати близькі стосунки зі своєю дитиною.
6. Звичайні батьки виховують дитину в атмосфері вседозволеності, пускаючи її собі на шию.
Мудрі батьки усвідомлюють, що у них є повне право на особистий простір, захоплення і час, проведений без дитини. Вони поважають як свої кордони, так і межі свого чада.
7. Звичайні батьки намагаються вберегти свою дитину від усіх життєвих негараздів, через що роблять навіть те, про що їх не просять.
Мудрі батьки дозволяють дитині робити помилки, а потім разом з ними міркують над тим, який позитивний урок можна дістати з ситуації, що склалася.
Усім мудрості в цій нелегкій справі!


Діти і війна : поради психолога, як поводитись батькам

Щоб не травмувати дитину і в той же час говорити правду про те, що відбувається в країні, розповіла психолог, керівник дитячого клубу «Совенята» Оксана Пшегорницька.
«Про дітей і війну. Ця тема постійно піднімається в розмовах і я постійно говорю одне й те саме: я ЗА те, щоб говорити з дітьми про це. Не треба їх лякати, пояснення має бути простим і в межах дитячого розуміння. Але робити вигляд, що все ок (якщо з вами з психологічної точки зору не все ок), не варто.
Якщо відбувається травмуюча подія (розстріл Небесної сотні, МІ-8, боїнг, Зеленопілля, Волноваха, Ілловайск), мама три дні плаче, а тато п'є, вашу дитину навряд чи задовольнить відмазка про те, що все ОК. Плюс загальна напруга в суспільстві. Плюс розмови однолітків. Плюс розмови дорослих, які вхоплює дитина.
/Files/images/novini/ditu.jpgЩоб знизити тривожність, я люблю малювати або ліпити разом. Причому я за малювання на підлозі (нижче рівня стола, без критичного оцінювання малюнків, малювання фарбами – ідеально). Дітям добре зробити щось ритуальне – віднести квіти на Інститутську, намалювати малюнок бійцям. Якщо ви помагаєте раненим і дитина бере учать – супер.
Бути причетним до загальної справи маленьким правильно і корисно, варто враховувати індивідуальні особливості дитини, не лякайте її сильніше, не тягніть в палату до важкохворих. І говоріть, розмовляйте, пояснюйте. Складні геополітичні розклади не треба :)
Щодо телевізора, то я категорично проти телевізійних новин в присутності дитини. Це удар по двом каналам сприйняття плюс нагнітання, це і дорослим не дуже корисно. Відео теж не треба включати, фото розкиданих частин тіл теж дивіться вночі, без дітей», – написала психолог на своїй сторінці у Фейсбук.


Поради батькам щодо читання

/Files/images/Поради батькам щодо читання.jpgРазом з дітьми читайте книжки. Нехай читає бабуся, дідусь, мама, тато.

Нехай ваша дитина читає в голос. Від цього в неї розвивається мова, красномовство.

В подарунок для дитини купуйте гарно ілюстровані книги.

Потрібно записати дитину в бібліотеку і разом її відвідувати.

Обов’язковим має бути обговорення прочитаного.


Навіщо читати дітям казки на ніч

Казки дітям перед сном повинні стати доброю сімейною традицією. І ось чому:

/Files/images/15хвилин.jpg1. Лише п'ятнадцять хвилин читання дітям уголос – і ваш малюк стане слухнянішим і сміливішим, буде відкритішим і уважнішим до світу. Спільне обговорення історій і спілкування про прочитане стимулюють інтерес дитини до самостійного читання, розвивають уяву і словниковий запас.

2. Казки – це універсальна дитяча мова. Стежачи за долями казкових персонажів, дитина починає орієнтуватися у повсякденних речах. Саме через світ фантазії й образів, дитина вчиться аналізувати і розуміти реальність. З одного боку, світ казок простий: він містить чітку межу між добром (працьовита Попелюшка) і злом (жорстока мачуха), з іншого – торкається важливих для дитячої світобудови проблем (жадібності і щедрості, добра і зла, самотності і дружби, егоїзму і співробітництва).

/Files/images/Добрі-казки_ukr.jpg3. Казки виховують. У казкових героях діти бачать себе, тобто ототожнюють себе з ними. Якщо хочете навчити сина гарних манер, знайдіть книжку про когось, схожого на нього, наприклад, про хлопчика, якому стільки ж років, який не любить чистити зуби, наприклад, «Мойдодир». Якщо дитина жадібна, почитайте їй «Казку про рибаки і рибку», а якщо полюбляв прибрехати – підійде «Заєць-хвалько».

4. Казки на ніч втішають і налаштовують на позитивний лад. Казка обов'язково повинна закінчуватися добре. Це своєрідний інструмент позитивного навіювання – світ часом несправедливий, у ньому є відчай, щось може не виходити, але добро завжди перемагає зло, наполегливість допоможе впоратися з будь-якими труднощами, є друзі тощо. Казка дає дитині надію, що якщо головний герой впорався зі своїми труднощами, то і у неї обов'язково вийде. Тому прочитана лагідним маминим голосом знайома історія – це найкращий засіб для того, аби заспокоїтися. Ви можете самі вигадати історію, яка допоможе перестати боятися зубного лікаря або розібратися у сварці з другом, допомогти пережити тривогу перед походом до школи.

5. Казки допомагають зрозуміти себе. Чи помічали ви, що діти можуть годинами слухати одну і ту саму казку? Зазвичай це сигнал, що їх щось непокоїть, цікавить або радує. Якщо ваша дитина вимагає, щоби ви весь час читали їй «Гидке каченя», можливо, вона почувається самотньою і безпорадною у садочку. Якщо ви знаєте, що у малюка поганий настрій (наприклад, посварився з другом), а сам він не хоче про це говорити, не наполягайте, краще оберіть відповідну казку, і ви напевне підкажете йому, як все виправити. Така проблемно-орієнтована казка дає змогу дитині сконцентруватися на проблемі, вирішити її, дає відчуття, що вона не одна, що її почуття зрозуміли. Дуже ймовірно, що дитина відкриється вам, розповість те, про що так непросто говорити напряму.


УНІВЕРСАЛЬНІ ПОРАДИ НА ЩОДЕНЬ

/Files/images/романтики_.jpgА найголовніша помилка батьків (і, на жаль, найтиповіша) – вбачати у «неприпустимій» поведінці подорослішалих чад лише злий намір. Вкрай шкідлива помилка!
Підлітки, на думку вчених, - романтики, лиш пристрасті вирують у їхніх душах. Але, на відміну від письменників і художників, вони не вміють розповісти про те, що твориться з ними. Ось чому вони бувають такі дратівливі, хамовиті, злі, плаксиві, нахабні й самовпевнені. І даремно батьки ставлять сакраментальні запитання на зразок «чому» і «як ти міг» - підліток і сам не знає відповіді. Часто все відбувається незалежно від його власної волі. Й лише батьки, а не «друг Коля», здатні втримати його від дурниць, не дати загубитися у цьому світі. Тому…
· Пам’ятайте, що погані вчинки не завжди є відображенням внутрішнього світу підлітка.
· Співпереживайте, не висміюйте й не відштовхуйте у миті відвертості.
· Намагайтеся проводити час разом. Тільки не сидіть мовчки перед телевізором, а займіться цікавою для нього справою. Наприклад, зіграйте у баскетбол чи заспівайте під гітару…
· Допомагайте, коли він просить вас про це.
· Не втручайтесь у справи, з якими він упорається і без вас.
· Підтримуйте навіть найнікчемніші успіхи в усьому – в навчанні, спорті тощо.
· Діліться своїми почуттями.
· Вирішуйте конфлікти мирним шляхом. Не давайте волю сльозам, крикам, погрозам.
· Частіше вживайте привітні фрази. Наприклад, «Я рада тебе бачити», «Мені подобається, як ти…», «Я за тобою скучила», «Давай (посидимо, поробимо…) разом»…
· Проявів батьківської ласки «дорослі» підлітки потребують часом набагато більше, ніж маленькі карапузи.


БАТЬКИ-КУРЦІ ЕКОНОМЛЯТЬ НА ВЛАСНИХ ДІТЯХ

/Files/images/батьки-курці.jpgБатьки, які страждають від нікотинової залежності, впливають на дітей негативно, ніж вважали досі.
Те, що батьки-курці шкодять здоров’ю дітей, - не новина. Відомо також, що цій згубній звичці притаманна спадковість: якщо один або обоє батьків палять, скоріш за все, палитимуть і діти. Дитина регулярно бачить батьків, які палять, а вони – приклад для наслідування, ті, хто апріорі не можуть робити нічого негативного. Тому рано чи пізно дитина переймає згубну пристрасть.
Фармацевтична компанія Pfizer вивчала взаємозв’язок паління батьками і ступінь виконання ними батьківських обов’язків. У соціологічному опитуванні взяло участь понад 6200 курців. Результати виявилися гіршими за найпесимістичніші очікування.
Виявляється, батьки-курці – скупі. Причому економлячи на купівлі необхідних речей для дітей, вони не шкодують грошей на цигарки. Близько 60% курців готові платити за сигарети 8 фунтів. Ще 31% опитаних вважає 40 фунтів прийнятною ціною.
На чому ж воліють економити курці, щоби регулярно купувати нікотинове «задоволення»? Хоч як це дивно, на дітях. Майже 20% респондентів «урізають» витрати на дитячий одяг, 17% - на продукти харчування для дитини. Близько 35% опитаних купували дітям менше ласощів. А 20% - узагалі зекономити на подарунках до Різдва і Дня народження.
Нікотинова залежність змушує батьків йти на вкрай ганебні вчинки, щоби перекроїти сімейний бюджет і вивільнити кошти для сигарет. 9% опитаних зізналися, що крали гроші з дитячих скарбничок. Ще 13% курців відмовили дітям у відвідування гуртків і секцій, а 7% вирішили не платити за шкільні екскурсії.


10 заповідей для батьків
від Януша Корчака

/Files/images/Януш_Корчак.jpg(22 липня1878, Варшава – серпень 1942, Треблінка) польський педагог, письменник.

1. Не очікуй, щоб твоя дитина буде такою, як Ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плату за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоби на схилі літ не їсти гіркий хліб. Адже що посієш – те й зійде.
4. Не стався до її проблеми зверхньо. Життя дано кожному по силі, і, будь певен, дитині воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, і більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Нe муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина – це не тиран, який захоплює все твоє життя, не лише плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток у і ній творчого вогню. Це розкута любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на зберігання.
9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, аби робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, нещасливою, дорослою. Спілкуючись із нею, радій, тому що дитина це свято, яке поки з тобою.


Як допомогти дитині зробити домашнє завдання

Чомусь вважають, що добрі батьки повинні робити з дитиною домашні завдання. Це припустимо у першому класі, та й то лише: для того, аби допомогти малому школярику організувати робочий час. Потім мами і тати лише допомагають, але не з власної ініціативи, а на прохання дитини. Не варто піддаватися спокусі все зробити за неї.
/Files/images/Як допомогти дитині зробити домашнє завдання.jpegЗапропонуйте мотивацію. Щоби дитина не сиділа за уроками безкінечно, запропонуйте їй мотивацію. Але вона повинна бути правильною – саме навчання, а не те, що дитина отримає після його виконання. Не варто її «підкупляти» – вона звикне і потім уже нічого не робитиме просто так. Школяр повинен розуміти, що його навчання – такий самий обов'язок, як і робота батьків, що вона так само важлива.
Можна читати казки для молодших школярів про важливість навчання. Діти асоціюють себе з героями і намагаються їх наслідувати. Можу порадити книжку М.О. Панфілової «Школа. Казки для дітей».
Не треба трагедій. Батьки не повинні ставитися до навчання дитини з надмірною серйозністю. Не варто сприймати не дуже добрі оцінки школяра як особисту образу і не можна влаштовувати з них трагедію (з плачем зокрема). Не треба постійно ставити у приклад Віталіка з сусіднього під'їзду. Краще спробуйте викликати у дитини спортивний інтерес – нехай змагається з тим самим Віталіком за кількістю оцінок. Не забувайте — частіше хвалити, тим паче, якщо є за що.
Враховуйте інтереси дитини.
Постарайтеся відповідно до інтересів дитини записати її до спортивної секції, у театральний гурток – для цього важливо дати їй вибір. Якщо вона походить місяць-другий і скаже, що їй не сподобалось, не наполягайте, знайдіть альтернативу гуртку і викладачеві. В гуртку дитина опиниться серед цікавих і натхненних людей, з яких вона в підлітковому віці братиме приклад, коли ваш авторитет почне відходити на другий план, – це природний процес. Спільність інтересів допоможе школяреві не страждати від самотності і слугуватиме постійним джерелом мотивації, адже діти завжди шукають схвалення ровесників.
Тут і зараз.
Більшість батьків починають розмову з традиційної пропозиції: той, хто погано навчається, не вступить до університету. Така перспектива видається школяреві надто віддаленою, крім того, вона повністю перекреслює теперішнє. Спрямованість на результат, безумовно, важлива, але цілі слід ставити близькі: наприклад, що вам було приємно, коли його хвалили на батьківських зборах, тому ви ним пишаєтеся.


Ефективні методи запам’ятовування

/Files/images/мозок.pngПропонуємо кілька методів для тренування пам'яті.
/Files/images/телефон.jpgЩоб запам'ятати, наприклад, телефонний номер 231-97-75, можна розбити всі цифри на групи і придумати для кожної групи просту асоціацію. Наприклад: 23 – вік брата, 1977 - рік його народження, 5 - місяць народження. Замість семи одиниць інформації стало всього три, та й ті відносяться до однієї й тієї ж людини.
Для запам'ятовування імен нових знайомих краще всього використовувати такий метод: повторювати ім'я вголос (наприклад, часто звертаючись до людини на ім'я). Відомо, що слухова інформація довше утримується в пам'яті, ніж візуальна (правда, не у всіх), тому і для запам'ятовування номера телефону, який ви добачили написаним, повторіть його вголос кілька разів.
/Files/images/veselka.jpgМнемонічний метод. Для полегшення запам'ятовування якогось списку непов'язаних слів надають йому іншу структур і смислове навантаження. Всім з дитинства відомо, як запам'ятати по порядку всі кольори веселки, («Чапля осінь жде завзято – буде сани фарбувати» – «червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий»).
Існують інші приклади. Астрономи запам'ятовують /Files/images/планети.jpgпорядок планет – Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон – за допомогою такої фрази: «Морський Вовк замучив молодого юнгу, абсолютно втомивши нещасного підлітка».
Метод Іосі. Для початку треба пройтися по своїй квартирі (або іншому добре відомому вам місцю) в якомусь певному порядку (наприклад, від вхідних дверей до дальньої точки) іпронумерувати кожен предмет меблювання, який зустрінеться на шляху. Далі потрібно запам'ятати цей список. Оскільки це добре відоме Вам місце, це не складе особливих труднощів. Це основні, ключові, слова, які ви будете використовувати для /Files/images/покупки.jpgзапам'ятовування зовсім інших слів. Припустимо, у вас вийшло щось типу; «двері, вішак, шафа», а запам'ятати потрібно список продуктів, які необхідно купити в магазині: «вершкове масло, картопля, хліб». Далі потрібно зробити в такий спосіб – пов'язати кожен предмет, який необхідно запам'ятали, із предметом із ключового списку (меблі), і прагнути це яскраво уявити: вершкове масло, розмазане по двері, пакет картоплі, що висить на вішаку, шафа, вщерть забита хлібом, тощо. Досить запам'ятати цю мальовничу картину, щоб запам'ятати список продуктів.


Кращий спосіб зробити дітей хорошими – зробити їх щасливими


Кiлькiсть переглядiв: 417